- висновок
- (остаточна думка про що-н., логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань, розгляду фактів), умовивід; мораль (повчальний висновок)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
висновок — вку, ч. Остаточна думка про що небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. •• Ауди/торський ви/сновок документ, який містить результати аудиторської перевірки. Експе/ртний ви/сновок документ … Український тлумачний словник
висновок — [ви/сновок] ноўку, м. (ў) ноўку, мн. ноўкие, ноўк іў … Орфоепічний словник української мови
висновок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
конклюзія — висновок, резюме, закінчення … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
консеквенція — Консеквенція: висновок [48;XX] То само веде за собою і другу консеквенцію, [XX] висновок, наслідок, послідовність [44 1;44 2;53] висновок, результат, послідовність [45] висновок, умовивід [XIX] Як чоловік, що кілька годин пробув у хаті, повній… … Толковый украинский словарь
Волынская резня — Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный конфликт участников, из за которого администраторы перевели её в особый режим. Существенные правки … Википедия
Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках») закон, внесённый народными депутатами Вадимом… … Википедия
Украинская повстанческая армия — Запрос «УПА» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Українська повстанська армія Украинская повстанческая армия … Википедия
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
судити — суджу/, су/диш, недок. і док. 1) тільки недок., неперех.Складати думку про кого , що небудь, робити висновок щодо когось, чогось. || Міркувати. || рідко. Говорити, балакати. •• Не мені/ (нам і т. ін.) суди/ти я (ми і т. ін.) не хочу (не хочемо)… … Український тлумачний словник